Зараз в історії нашої Батьківщини та її державності особливий, вирішальний момент – українці відстоюють своє право жити, бути вільними та незалежними на своїй землі. Небезпечно нині не тільки на виробництві чи на дорогах. Але й удома, на вулиці, у громадських місцях, на шляху до більш безпечних територій. Про безпеку свою і своїх близьких ми повинні дбати щосекунди, хоч би де ми перебували. Особливо гострим це питання є не тільки для військових, а й для представників тих професій та громадських активістів, які нині на «передовій» – комунальників, волонтерів, працівників інфраструктурних підприємств, медиків, учасників територіальної оборони.

Збройна боротьба в Україні додала нових небезпечних чинників, яких раніше в нас не було. Нині працівникам доводиться виконувати службові обов’язки в екстремальних умовах війни. А роботодавцям – приймати ці нові ризики війни, маючи обмежені можливості та способи мінімізації тяжкості наслідків, і при цьому вживати нестандартних заходів для виживання, збереження людей і засобів виробництва.

У Всесвітній день охорони праці, 28 квітня – ми привертаємо увагу до працівників, відповідальних роботодавців та громадських активістів, до інженерів з охорони праці – усіх, хто турбується про життя і здоров’я українців, проявляючи мужність і героїзм під час виконання виробничих завдань. Низько схиляємо голови та вшановуємо пам’ять загиблих на виробництві та на війні.